Корпоратизація Укроборонпрому – українцям війна, реформаторам та чиновникам гроші в офшор.

Корпораціям більше не потрібно лобіювати уряд.
Вони є урядом.
Джим Хайтауер

В Україні триває процес деіндустріалізації під чуйним керівництвом “західних партнерів”. Настала черга Укроборонпрому.

Що означає корпоратизація Укроборонпрому для українців та України?

• З одного боку.
  Україні потрібно буде багато зброї ще дуже довго, таким чином корпоратизація потрібна, щоб із прибутком для “реформаторів” передати (приватизувати, вкрасти) українські підприємства та технології приватним корпораціям, зокрема й іноземним. Україна стала гарантованим ринком збуту для корпорацій. Кожен бізнесмен, на якого працює українська влада (далі “менеджмент”) – президенти, депутати, чиновники, прокурори, судді, поліцейські повинні отримати свій шматочок від багатомільярдного пирога, а за все платитиме український народ. Україна стає на довгий час ринком збуту зброї, генератором доходів торговців зброї та генератором їх надприбутків.
• З іншого боку.
  Триває процес передачі України, як держави, та як території, у приватну власність приватним корпораціям, у тому числі іноземним, на які працюють українські чиновники (“менеджмент”). Україна вже стала приватною корпорацією, яка належить “приватним власникам”, а не українському народові. Тому “менеджмент” для максимізації прибутку у своїх інтересах та інтересах “приватних власників”:
  • Збільшує доходи корпорації (збільшує податки та тарифи, бере кредити, продає землі, надра, підприємства, енергокомпанії, порти, комунікації);
  • і скорочує витрати (закриває школи та дитячі садки, забудовує хмарочосами парки та сквери, закриває лікарні…).

Тому всі реформи, що проводяться в Україні (приватної корпорації), спрямовані на максимізацію прибутку “приватних власників” корпорації України та її “менеджменту”, а не реалізацію Конституційних прав і свобод громадян України.

У Конституції України сказано, що народ України є джерелом влади.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. 

Будь-яка влада, у тому числі й джерело влади – український народ, не може існувати без власності та без фінансів, тобто без джерел фінансування своїх функцій та обов’язків. Злочинний продаж (приватизація) “менеджментом” землі, заводів, фабрик, надр, енергокомпаній, комунікацій, портів призвів до того, що українці не мають публічної власності та грошей. “Менеджери” передали всю власність та гроші у приватні руки. А далі ринкова влада приватних корпорацій (територіальні чи галузеві монополії, олігополії) переросла у публічну владу держави та місцевого самоврядування. Приватні власники України керують державними органами, підприємствами та призначають в усі гілки влади та державні підприємства своїх “менеджерів”. Таким чином люди, які називають себе депутатами, чиновниками, прем’єрами, президентами, поліцейськими, прокурорами, суддями – фактично працюють на користь та є “менеджерами” цих приватних корпорацій, а не працюють на користь українського народу. А українці, відчужені від публічної влади та публічної власності, змушені продавати свої голоси та життя на виборах за шматок хліба чи ложку юшки.

Українці ще багато років виплачуватимуть мільярдні суми не лише за кредитами, а й за нову зброю. Україна перетворюється на вічну дійну корову (якщо українці виживуть).

Які наслідки корпоратизації Укроборонпрому?

Чим відрізняється акціонерне товариство (навіть якщо в ньому поки ще 100% акцій належить державі) від державного підприємства?

Змінився підхід до оцінки ефективності підприємства.

Ефективність державного підприємства визначається кількістю та якістю виконання ним функцій, покладених на нього державою (за аналогією комунальне підприємство виконує функції, покладені на нього територіальною громадою), у тому числі й виробництво суспільного блага.

Ефективне державне підприємство виробляє більше дешевого та якісного суспільного блага, а не максимізує прибуток як приватне комерційне підприємство. Ефективність роботи Укроборонпрому раніше оцінювалася кількістю, якістю та собівартістю продукції. У цьому випадку суспільним благом є сучасне якісне та дешеве озброєння у потрібній кількості, забезпечення безпеки українських солдатів.

У масштабі держави суспільне благо – безпека, життєзабезпечення, реалізація прав людини, освіта, охорона здоров’я, наука, екологія і т.д.

Приклад: собівартість кулі була 5 грн, а стала 4,5, було збільшено випуск куль, пробивна здатність яких збільшена, або танк коштував, наприклад 100 млн. грн., а став коштувати 95 млн. грн. при тих же характеристиках або навіть найкращих.

Раніше для досягнення поставленої мети впроваджувалися (мають впроваджуватися) нові технологи, проводилися наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи, щоб підвищити якість продукції, скоротити собівартість і випускати нові зразки зброї.
Після корпоратизації ефективність Укроборонпрому оцінюватиметься прибутком.

Прибуток і тільки прибуток.

Ефективність акціонерної корпорації Укроборонпром визначатиметься величиною прибитого.
Раніше у своїх статтях я писав, що показник прибуток – показник роботи приватної компанії, яка має одну мету – максимізація прибутку в офшор.

Прибуток – показник ефективності роботи:

робота приватного підприємства
+
робота держави, яка використовує важелі регуляторного впливу на приватне підприємство (збільшення або зменшення бази оподаткування)
=
збільшення чи зменшення прибутковості капіталу у суспільному інтересі (на користь суспільства) та приватному інтересі (на користь приватного власника).

Де тут безпека солдатів, снаряди, танки, бронежилети?

Таким чином, підприємство Укроборонпром максимізуватиме прибуток для тих, хто контролює підприємство, а не збільшуватиме випуск якісної, сучасної та дешевої військової продукції та постачатиме її за собівартістю українським солдатам для захисту України.

Як менеджмент Укроборонпрому максимізуватиме свій прибуток коштом життів українців?

1. 1. Продаж (приватизація) підприємств, що входять до складу корпорації Укроборонпром.
      Це призведе до того, що:
      Укроборонпром покаже у звітах короткострокове зростання прибутку, а в довгостроковій перспективі українці купуватимуть продукцію приватного підприємства за багаторазово вищими цінами.
   2. Продаж підприємств іноземної корпорації, яка випускає конкуруючу продукцію (тобто прямому конкуренту).
      Це призведе до того, що: конкурент ліквідує приватизоване підприємство і продаватиме в Україні свою продукцію за завищеними цінами.
   3. Менеджмент Укроборонпрому скоротить зарплати працівникам підприємства і збільшить собі зарплату багаторазово.
      Це призведе до того, що: в Україні збільшиться бідність і криміногенна ситуація. Найкращі фахівці поїдуть працювати за кордон.
   4. У війська буде поставлено менше військової продукції, але за вищою ціною.
      Це призведе до зростання втрат української армії на фронті: загиблих і поранених українських солдатів.
   5. Скоротяться інвестиції в наукові розробки для потреб армії.

Наслідки для України?

1. Україна втратить цінне виробництво,
2. Працівники стануть безробітними та згодом втратять кваліфікацію або поїдуть за кордон працювати,
3. Зростуть соціальні виплати безробітним.
4. Зростуть витрати бюджету України на соціальну допомогу сім’ям загиблих, на лікування та допомогу пораненим.
5. Буде скорочено фінансування соціальної інфраструктури: освіти та охорони здоров’я, пенсій, науки тощо.
6. Будуть збільшено податки.
7. Будуть збільшені житлово-комунальні тарифи.

Потрібно припинити приватизацію, продаж, передачу в концесію та інші дії спрямовані на передачу національного багатства у приватні руки. Українцям настав час стати власниками своєї держави, міст, сіл (територіальних громад), джерелом влади. Заводи, надра, земля, енергетика, порти та інше повинні стати:

• матеріальною основою функціонування юридичних осіб публічного права – держава Україна та територіальні громади (наприклад, Київ, Львів, Донецьк тощо);
• юридичні особи публічного права – суб’єкти господарювання, елементи публічного виробничого контуру (державного та комунального);
• публічний виробничий контур повинен створювати суспільне благо для українців, а не прибуток в офшор.

Під суспільним благом я розумію:

1. безпека (добре навчена, оснащена армія, професійна поліція тощо);
2. забезпечення прав громадянина та людини;
3. навчання та виховання громадян України;
4. галузі життєзабезпечення (електрика, газ, вода, тепло);
5. освіта;
6. охорона здоров’я;
7. соціальне забезпечення воїнів та членів їхніх сімей;
8. гідна старість;
9. наука;
10. екологія тощо.

Все це СУСПІЛЬНЕ БЛАГО має фінансуватися в основному за рахунок ефективної роботи публічного виробничого контуру, а система оподаткування має перетворитися на складчину для фінансування суспільно значущих проєктів, а не джерелом збагачення “менеджменту” та приватних власників корпорації Україна.

Про це у наступних статтях.