Україна біля межі медичного колапсу.

“Світом керують не ті, хто правий,
а ті,
хто може переконати інших у своїй правоті.”

Вступ.

Ефективність будь-якої реформи перевіряється в реальних (польових) умовах, а краще в екстремальних. Чи є коронавірус реальною небезпекою або черговою “страшилкою” ЗМІ – не має значення для мого аналізу. Ця подія є перевіркою (реальною або навчальною) результатів медичної реформи, її готовності до вирішення проблем у забезпеченні захисту життя і здоров’я населення. Мета моєї статті – аналіз методів захисту населення різними системами охорони здоров’я в Україні і в інших країнах, їх готовність до недопущення, боротьби і запобігання наслідків епідемій.

Приступимо до розгляду того, що показали результати медичної реформи в Україні, які у неї успіхи і невдачі.

Отже, днями у ЗМІ я прочитав кілька новин:

1. У світі з’явився новий небезпечний вірус “Коронавірус”.
2. До Києва привезли перших громадян, евакуйованих з Китаю. Їх зустрів лікар ( “людина в скафандрі”), який вимірював температуру і відпустив людей додому! Це все!
3. Біля берегів Італії через коронавирус заблокований лайнер з 6 тис. Пасажирів.
4. Введено обмеження для туристів з Китаю (і тих, хто був у Китаї) такими країнами як Австралія, Японія, Пакистан, Італія, Великобританія, Сінгапур та інші країни.

У статті я опишу, як закладені в реформу медицини в Україні принципи проявили себе перед ризиком пандемії.

Головні принципи збереження здоров’я.

У світі існує два основних принципи в медицині:

1. Система охорони здоров’я.

Метою системи охорони здоров’я є реалізація принципів і методів, що забезпечують запобігання захворювання людини (зменшення ймовірності захворювання). Якщо людина захворіла, то забезпечення оперативної постановки діагнозу і застосування найбільш ефективного в розрізі ціна / якість методу лікування. У країнах, які реалізують цей принцип, людина та її здоров’я є найвищою цінністю. Принцип “гроші за пацієнтом” у цих країнах не прийнятний. До таких країн належать Великобританія, Канада, Австралія, Сінгапур, а також Італія, Німеччина і т.д. У цих країнах реалізована система охорони здоров’я, схожа на ту, яка називалася в Україні – “система Семашко”, нині названа “совком” і всіляко знищується. Про те, звідки береться фінансування на безкоштовну або частково платну систему охорони здоров’я я писав у статті “ЗЕ – блиск, а злидні – українцям або чому Сінгапур зміг, а Україна не змогла.”

2. Страхова медицина.

Принципи, закладені в страхову медицину:

1. гроші за страховку;
2. фінансова автономізація медичних закладів;
3. медична допомога за принципом – “гроші за пацієнтом”.

При виборі лікування пацієнта переслідується мета – заробляння грошей для медичного закладу (“гроші за пацієнтом”). Наприклад, у Києві всі комунальні лікарні стали – “комунальними некомерційними підприємствами виконавчого органу державної адміністрації”.

Тобто всі лікарні були конфісковані державою у столичної територіальної громади і будуть використовуватися для викачування грошей у населення. Некомерційні організації живуть за рахунок доходів від підприємницької діяльності, яка повинна покрити всі їхні витрати. Як відомо, у директорів (так тепер називається головний лікар), наглядових рад та чиновників такий аппетит, що тарифи на всі послуги нових комунально-державних бізнес-структур будуть захмарними. Пам’ятайте зарплати в керівництва “НАК Нафтогаз України”? “Гроші за пацієнтом” – принцип цих підприємств, але питання в тому, чи вистачить грошей у населення на збільшення оплати за послуги?

Країни, які впроваджують на своїй території страхову медицину: США, Україна, РФ, Грузія і т.д.

Як країни з різними принципами побудови медицини і охорони здоров’я вирішують питання із забезпеченням захисту громадян від вірусу.

Дії урядів країн, в яких є система охорони здоров’я.

(Великобританія, Сінгапур, Австралія, Італія, Німеччина і т.д. – інформація з офіційних сайтів їх міністерств охорони здоров’я)

Ці країни роблять все, щоб вірус не потрапив на територію країни. Керівництво цих країн розуміє, що краще не допустити проникнення коронавируса на територію і зараження громадян, ніж потім боротися з хворобою і її наслідками:

1. Підвищений рівень ризику для населення з низького до помірного, щоб прийняти на законних підставах методи обмеження на переміщення деяких категорій громадян – які прибувають з Китаю.
2. Скасовано візи всім туристам, які прибувають з Китаю, і тим туристам з інших країн, які були в Китаї після 1 лютого. Скорочено потік туристів до нуля.
3. Проводяться скринінг (тест на наявність коронавируса) на кордоні ВСІХ громадян, евакуйованих і які прибувають самостійно з Китаю.
4. Обов’язкова самоізоляція, контрольована місцевою владою, або примусова ізоляція громадян, які прибули із зони зараження, на термін до 14 днів або до отримання негативного результату скринінгу (тест проводиться протягом декількох днів).
5. Оперативні дії щодо примусової ізоляції. Наприклад, в Італії ізольовано круїзний лайнер Costa Crociere, на борту якого близько 6 тис. Пасажирів лайнеру заблоковано в порту Чивітавекк’я  (близько 100 км на південь від Риму) через підозру на зараження коронавірусом пасажирки з Гонконгу.

І так далі…

Дії урядів країн, в яких страхова медицина (на прикладі України).

Основний принцип – “гроші за пацієнтом”, тому мета медицини зробити з кожного громадянина пацієнта і заробити на ньому або заробити на закупівлі медпрепаратів, тестів, використовуючи хвилю пропаганди ЗМІ. Нагадую, що після реорганізації медичних установ в некомерційні, лікарні та поліклініки потребують грошей від пацієнтів і чим більше їх потік, тим більше зароблять директори, чиновники і члени спостережних рад. Лікарі та медсестри, як завжди, будуть голодними і обділеними.

Вжиті урядом заходи:

1. Створено відповідну робочу групу. Всі відповідні державні органи активізували роботу зі спостереження і готовності до виникнення надзвичайної ситуації, включаючи створення резерву засобів індивідуального захисту та інших необхідних ресурсів. (Видимість роботи, а резерв засобів індивідуального захисту – крадіжка грошей “під шумок чергової епідемії”, про що я писав раніше).
2. Посилено моніторинг за епідемічною ситуацією (Цей пункт є підпунктом №1. Потрібно багато слів, щоб народ подумав про “велику роботу уряду“).
3. Вжито додаткових заходів щодо посилення санітарно-карантинного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України (Вимірюють температуру і все! Підпункт пункту №1. Багато слів, щоб народ подумав про “велику роботу уряду“).
4. Обмежити потік туристів уряд не хоче, тому що ВООЗ не дозволив (господар проти), а самостійно діяти в ім’я безпеки громадян не хочуть. (А навіщо обмежувати? Як я вже писав, чим більше пацієнтів, тим більше “баришів”).
5. Відпрацьовано алгоритм дій медичного персоналу при підозрі на нову коронавирусну інфекцію (А лікарі навчені цьому алгоритму? Може це алгоритм “Полундра! Рятуйся, хто як може!” Багато лікарів і зараз продовжують рекламувати вакцинацію, не дивлячись на те, що навчальні заклади закриваються на карантин від звичайного сезонного грипу)
6. Визначено алгоритм лабораторної діагностики в разі виявлення осіб з підозрою на коронавірусну інфекцію. У всьому світі проводять лабораторну діагностику з метою виявлення вірусу у ВСІХ громадян, які прибувають із зони ризику. А в Україні тільки у тих, у кого є підозри на коронавірусну інфекцію.
7. Про що думають зараз в Міністерстві охорони здоров’я? Відповідь проста. Про заповнення 400 місць в інфекційних відділеннях лікарень. “Гроші за пацієнтом” в дії. Є пацієнти – є гроші, немає пацієнтів — немає грошей, а їсти хочеться завжди, тому потік пацієнтів можна згенерувати. Прекрасне “поле чудес в країні дурнів”.

Коронавірус (2019 нКов) проявляється симптомами, схожими на вже відомі види грипу, включаючи жар, кашель або ускладнене дихання. Якщо коронавірус потрапить в Україну, то як наші лікарі будуть його відрізняти від сезонного? Адже зараз у нас епідемія сезонного грипу. Скільки лікарям знадобитися часу для цього? А пізно не буде? Може пора зайнятися справою, а не “створювати”, “моніторити”, “посилювати”, “вживати заходів”, малювати алгоритми?

Висновок.

1. Країни, в яких діє система охорони здоров’я на зразок нашої “системи Семашко” (Великобританія, Сінгапур, Австралія, Італія, Німеччина і т.д.), думають про те, як зберегти здоров’я нації, як зменшити ймовірність проникнення коронавирусу на територію країни.
2. Країни зі страховою медициною (США, Україна, Грузія, РФ) готують ліжка для пацієнтів, щоб заробити на “грошах за пацієнтом“, на екстренній закупівлі засобів індивідуального захисту та інших необхідних ресурсів. Під час цих закупівель “в ім’я життя пацієнта” все купується набагато дорожче, а різниця в ціні йде на офшорні рахунки чиновників.