Коли закінчиться енергетична криза в Україні. Що робити?

Реформа енергетики та її реальні цілі.

Реформа енергетики в Україні підходить до свого логічного завершення, як і повна руйнація економіки. Досить вже соромитися і говорити про енергетичну кризу. Давайте чесно подивимося на ситуацію та назвемо її коректними словами:

в Україні реалізується заздалегідь спланований розвал енергетичної галузі – диверсія.
Диверсію проведено “реформаторами” успішно.

Ознаки розвалу енергетичної галузі – це не лише різке, багаторазове зростання вартості електроенергії, тарифів на газ та тепло на початку опалювального сезону.
Що ж ми робитимемо взимку?

Мета розвалу (диверсії) енергетики – це не лише зростання тарифів, яке призвело до розвалу економіки, а й ліквідація державності в Україні.

Розвал енергетики вже призвів до:

• зупинки заводів та фабрик;
• зупинки виробництва товарів: металу, хімії, добрив та іншої продукції;
• зупинки виробництва овочів (огірків, помідорів) у тепличних господарствах. Зима – сезон збуту тепличної продукції, а її відсутність призведе до зростання цін на овочі, які будуть просто космічними тощо;
• дефіциту добрив, що призведе до скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, зростання цін на харчові продукти, а, можливо, і до голоду в Україні;
• масовим звільненням працівників підприємств або примус працівників до відпустки власним коштом (відправляти у відпустку працівника примусово, не отримавши його згоди).

Чинники, що призвели до розвалу енергетики.
З чого все починалося?

1. Приватизація шахт та видобутку вугілля;
2. Приватизація газових родовищ та газовидобутку;
3. Приватизація нафтових родовищ та нафтовидобутку;
4. Приватизація комунікацій (газопроводи, нафтопроводи, електричні мережі, система енергетичного обладнання тощо);
5. Системне викачування ресурсів у громадян та бюджету через корупційні схеми “роттердам+” та “реверс газу” (дюссельдорф+);
6. Приватизація генеруючих компаній;
7. Проблеми з атомною генерацією;
8. Зношеність обладнання електростанцій та енергетичних мереж;
9. Гра влади у “зелену енергетику”, яка дозволила олігархам викачати з наших кишень мільярди гривень.

У чому причина розвалу?

Причини розвалу фундаментальні – реформа державного управління та місцевого самоврядування шляхом перетворення держави на “Сервісну державу” та впровадження “Цифрового державного управління” (диджиталізація). Держава, яка нізащо не відповідає, нічого не робить, а лише видає відповіді (папірці) та нормативні розпорядження через інтернет.

Під терміном “держава“, на цей час, треба розуміти посадовців, які прийшли до влади красти та грабувати.

• реалізація монополії на примус (насильство) Хочемо всіх під домашній арешт посадимо, а хочемо – випустимо, захочемо та запровадимо сегрегацію населення за наявності зелених книжок (Стаття 24. Конституції України: Громадяни мають рівні конституційні права та свободи та є рівними перед законом);
• реалізація фіскальної монополії (збір податків). Хочемо підвищити податки та тарифи – підвищимо, а захочемо та підвищимо ще більше.

Скільки в інтернеті: фейсбуці або інстаграмі не пиши “опалювальний сезон йде нормально“, тепліше не стане.

Нас привчили, що держава (злодійкуваті посадовці) – доїльний апарат (осілий бандит), що займається поборами бізнесу, знищує інакодумство, закриває неугодні телевізійні канали, переслідує незалежних журналістів, оптимізує (знищує) школи, лікарні, дитячі садки, парки, сквер.

Псевдореформатори 21 століття не хочуть знати, що держава має функції, без яких не може існувати ні сама держава, ні суспільство, що її створило і забезпечує її існування.

Виявилося, що ігнорується найголовніша функція держави – господарська функція (держава – господарюючий суб’єкт). Суть господарської функції – забезпечення життєдіяльності суспільства: забезпечення життя, здоров’я, безпеки громадян – ось основна функція держави та місцевого самоврядування (вирішення питань державного та місцевого значення), а не державні інтернет сервіси та “держава у смартфоні“.

За будь-яких обставин держава повинна (забовязана) гарантовано забезпечити енергетичну безпеку та енергетичну забезпеченість, продовольчу безпеку та продовольчу забезпеченість тощо.

Питання: “У чому причина нездатності держави (посадовців) забезпечити ці види безпеки та забезпеченості?”.

Причина кризи в тому, що ми, українці, мовчки спостерігаємо, як посадовці у своїх особистих інтересах продають нашу власність (державну та комунальну) собі та “потрібним людям”. Держава та місцеве самоврядування повністю пішли з сектору енергетики, продовольства віддавши на приватизацію все, що було створено нашими предками та все, що належить українцям згідно з Конституцією: надра, землю, державні та комунальні підприємства. Вони віддали життєзабезпечувальні галузі: енергетику, комунікації, видобуток корисних копалин, орну землю приватним особам, щоб разом із ними отримувати надприбутки, встановлюючи високі тарифи та викачуючи гроші з наших кишень та бюджету України.

Наразі посадовці грають роль “борців – героїв”, які борються з наслідками цього злочину, звичайно ж нашим коштом. Вони добре “заробили” на продажі власності, а тепер ще більше “заробляють” на “вирішенні проблем”.

Влітку можна заощадити на електроенергії. Взимку кожен градус нижче нуля призводить до зростання попиту на енергоносії.

Замерзли? Холодно?

Взимку світло, газ, тепло – це товари з нееластичним попитом. Коли холодно споживачі куплять газ, світло, тепло за будь-яку ціну, яку призначать олігархи та посадовці (“економічно обґрунтують“), а якщо грошей у громадян уже немає, то можна забрати у них квартири та іншу власність, взяти ці гроші з державного бюджету. Навіщо освіта та охорона здоров’я для бомжів – українців. Ці гроші краще віддати Вітренко Ю.В. (НАК “Нафтогаз”), Ахметову Р.Л. та іншим олігархам та посадовцям.

Українці, Вам холодно? Нехай вас зігріє думка про нові яхти, гелікоптери, вілли, які куплять олігархи та посадовці після закінчення опалювального сезону.

Що робити?

Настав час одуматися українцям і повернути собі нашу власність. Усі співучасники приватизації (грабунку українців) мають відповісти перед суспільством.

Ринок газу, ринок електроенергії, ринок землі та ін. – Спроба перекласти життєзабезпечуючу функцію держави на невидиму руку ринку, так званого ефективного приватного власника.

Хто сказав, що ця невидима рука ринку вам щось даватиме, а не забиратиме останнє у скрутну хвилину?

Вона ж невидима. Вона непомітно залізе у вашу кишеню і витягне з неї всі гроші, всю власність, а потім викине вас – жебрака вмирати від голоду та холоду на вулицю.

Запаси вугілля на опалювальний сезон в Україні в 4 рази менші від нормативного. Навіщо нарощувати видобуток вугілля, якщо ціна на вугілля зросла на 200% – 300% і зростання продовжується. Адже зростання видобутку призведе до падіння ціни, зменшення прибутків в офшорі.

Краще нічого не робити. Невидима рука ринку сама натискає на кнопки калькулятора, а спекулянти на ринку із задоволенням дивляться, як вони за лічені дні стають мільярдерами нашим коштом. Навіщо працювати, навіщо будувати нові електростанції, добувати вугілля та газ, якщо можна грати на ринку ціною (казино – економіка) та отримувати надприбутки. Скільки людей замерзне, скільки загине, скільки підприємств зупиниться, це спекулянтів (олігархів та посадовців) не цікавить.

За 300% прибутку немає такого злочину, на який не піде бізнес, навіть під страхом шибениці.

Томас Джозеф Данінг

Ринок – це завжди заповнені товарами полиці магазинів, а чи вистачить у вас грошей ці товари купити?

Спроба поставити будь-яку ідеологію, наприклад, ліберальну вище основної функції держави – “держава – суб’єкт господарювання“, який зобов’язаний виконувати функцію життєзабезпечення громадян завжди призводить до розвалу державності.

Держава зобов’язана забезпечити енергетичну безпеку та забезпеченість!

Держава зобов’язана забезпечити продовольчу безпеку та забезпеченість!

….

Енергетичну безпеку та забезпечення має реалізувати держава, повернувши у державну та комунальну власність надра, комунікації, електростанції та займатися державним плануванням розвитку енергетики.

Дехто скаже: ”досить з нас цих державних та комунальних підприємств. На цих підприємствах крадуть ще більше”.

Частково це так. Справжня правда у тому, що в Україні немає і ніколи не було ні державних, ні комунальних підприємств. Всі ці підприємства мають лише вивіску, а за своєю суттю є приватними підприємствами. В економічній теорії це називається симулякром (зображення, копія того, чого насправді не існує). Маючи територіальну монополію, вони завжди нею зловживають.

За прикладами ходити далеко не треба. НАК “Нафтогаз України” – симулякр державного підприємства (копія того, чого насправді не існує). Воно, маючи монопольне становище, відкрито грабує українців і знищує економіку України. А Вітренко і Коболєв – це приклад сучасних гангстерів.

В Україну прийшла “енергетична бідність” – коли мешканцям вистачає грошей чи то на харчування, чи то на опалення.

Ви ще маєте гроші на опалення? Тоді ринок газу йде до Вас!

У Вас ще є гроші на шматок хлібу? Тоді ринок землі йде до Вас!

Що таке державна та комунальна економіка я писатиму в інших статтях і почну з податків, яких в Україні ніколи не було. Податками в Україні називають побори на користь посадовцыв та олігархів. Насправді податки – це обов’язкова участь кожного громадянина (мешканця) у вирішенні питань державного та місцевого значення.