Хто проти нас, той залишиться без світла, газу, води. Чергова капітуляція України перед жадібними “європейськими партнерами” та олігархами.

Той хто проти нас, той залишиться без світла, газу, води. Чергова капітуляція України перед жадібними "європейськими партнерами" та олігархами.

Той хто проти нас, той залишиться без світла, газу, води. Чергова капітуляція України перед жадібними “європейськими партнерами” та олігархами.

 

“Хто проти нас, той залишиться без повітря”
Олександр Бєляєв “Продавець повітря”

Тарифне беззаконня – “пилосос” з викачування ресурсів з України.

Чергова капітуляція України перед жадібними “європейськими партнерами” і олігархами. В Україні ввели держрегулювання тарифів на газ, тепло і гарячу воду. Начебто звучить непогано. Насправді це сир у мишоловці.

Для розуміння глибини проблем потрібно  розуміти системно всі дії влади та наслідки від цих дій.

Розглянемо дії влади крок за кроком:

  • Перший крок. Вводиться ринок газу, електроенергії, тепла і гарячої води, щоб на “законних” підставах приватизувати (вкрасти) комунікації (труби, дроти), надра, тепло і електростанції.
  • Другий крок. Підвищують тарифи, аргументуючи це ринком. Народ вже обдирають до нитки та заганяють у злидні.
  • Третій крок. Народ вже жебрак. Нібито для захисту прав зубожілого населення, вводиться держрегулювання тарифів – ефективний метод викачування ресурсу з державного бюджету. Прощавайте дитячи садочки, школи та обов’язкова десятирічна освіта, прощавай охорона здоров’я, екологія і т.д. Це ідея “супер пилососу”, яка викачує з України (як території, держави і її жителів) всі ресурси: корисні копалини, фінанси, людські ресурси вже реалізується близько 30 років і складається з декількох напрямків (реалізуються асинхронно).

Приватизація комунікацій та промисловості життєзабезпечення.

Україна – єдина країна в світі, в якій вся життєзабезпечуюча інфраструктура і промисловість приватизована (вкрадена). Українці знаходяться в повній залежності від волі господарів України. Господарі України та їх фунти – олігархи, компрадори (чиновники і депутати) написали (взяли) і виконують неправові (суперечать Конституції та інтересам громадян) закони, щоб передати всю нашу власність “потрібним людям”. Ці люди побудували монополії та, використовуючи “приватизовані органи державної влади”, встановлюють нам високі монопольні тарифи. Для викачування ресурсів з України та громадян використовуються методи примусу.

“Його ідеалом було нічого не робити, багато є і жиріти”
Олександр Бєляєв “Продавець повітря”.

Методи вилучення грошових коштів і власності українців.

Встановити високий тариф і аборигенам його “економічно обґрунтувати”, розповісти “аборигенам”, що вони повинні віддати господарям свої гроші та власність це частина проблеми. Основна проблема – як ці гроші вилучити у “аборигенів” на “законних підставах” з мінімальними витратами, краще щоб вони розлучилися з грошима і власністю добровільно, без революцій, акцій і протестів.

Не ховайте ваші грошики по банках і кутах,
Несіть ваші грошики – інакше бути лиху:
Сидіть ви довго будете без світла і води.

Віддайте все заводики, газ, надра та трубу,
Зарийте в землю гроші,
Зарийте в землю, де …
На полі, полі, полі Чудес,
В Країні Дурнів.

Вибивати гроші з кожного жителя України індивідуально – дуже затратно і неможливо фізично, тому для вибивання грошей потрібно жителів групувати. Для групування застосовується три методи:

  1. Метод “громадського осуду та контролю”. Створюються інститути громадського контролю та примусу, що діють під наглядом місцевих державних адміністрацій – це ОСББ. Вони виконують роль інститутів колективного самопрінужденія до своєчасної сплати по тарифам.
  2. Метод “бюджетного викачування”.
  3. Метод “примусу”.

Ці методи скорочують витрати “пилососу” при викачуванні ресурсів з України та відтворюють вже забуті методи громадського самопримусу (самоколлекторства) для забезпечення виплат будь-яких поборів, які призначить власник території.

Розглянемо більш докладно кожен метод:

Метод “громадського осуду та контролю”

Метод “громадського осуду та контролю” старий метод, який використовується ще з часів Стародавнього Риму. Суть методу – перекласти відповідальність з однієї людини на групу людей, об’єднаних за певною ознакою. В цьому випадку людей об’єднують єдиним місцем проживання. Жителі території зобов’язані сплатити встановлену господарем данину, а потім між собою з’ясовувати хто не сплатив і чому (контроль) та застосовувати методи впливу на людину (осуд).

Я цей метод називаю: “створення колективного відповідача” (самопримус, самоколлекторство). Створюються інститути громадського контролю та примусу, що діють під наглядом місцевих державних адміністрацій – це ОСББ. Вони виконують роль інститутів колективного самопримусу до своєчасної сплати за тарифами. Після створення ОСББ та підписання від імені ОСББ договору на постачання електрики, газу, води, тепла дому всі жителі потрапляють в колективну залежність один від одного. Монополісти хочуть отримувати гроші за показниками загальнобудинкового лічильника, а не за показниками індивідуальних – квартирних. Їх не цікавить хто і як платить, їх цікавить результат – отримати від ОСББ суму сповна. А жителі самі повинні з’ясовувати хто платив, а хто ні та чому – це і є контроль та самопримус, самоколлекторство.

Таким чином вирішуються два завдання:

  • Чиновники та олігархи економлять час та гроші на судовому процесі.
    Приклад з моєї практики. Продірявилася газова труба, що йде зовні будинку, який знаходиться в центрі Києва. Після ремонту, але перед подачею газу в будинок, майстри почали обхід квартир будинку і перевіряти газові прилади. Під час перевірки вони складали акт про те, що 70 років тому в будинку під час будівництва були встановлені газові колонки незаконно !!! та виписували штрафи від 3000 – 5000 грн. Частина мешканців відмовилися платити. Представник компанії оголосив, що якщо не сплатять всі, то газу в будинку не буде. Він знав як включити механізм громадського осуду та контролю (самоколлекторсво), а своєю заявою він його включив. Жителі які сплатили штраф нападали, погрожували тим хто не сплатив і не хотів платити. Це було жахливе видовище, люди втрачали людську подобу і перетворювалися у тварин.
  • Перекладання соціальної функції держави на жителів будинків.
    Чиновники скорочують соціальну допомогу малозабезпеченим. Але своєчасно оплатити ресурси олігархам повинен кожен. Олігархам байдужі ваші проблеми. Чи є у вас гроші на хліб, на ліки. Їм потрібні тільки гроші нічого особистого. Через суд вибити гроші проблематично. Жителі, які віддають свої останні гроші за світло, газ, тепло оплачувати борги сусідів не мають ні можливості, ні бажання. Відключення в будинку світла, газу і т.д. дуже швидко перетворить мешканців будинку у тварин, які примусять неплатника продати квартиру і розрахуватися з монополістом (самопримус, самоколлекторство). Дуже зручно робити брудну роботу чужими руками.

Він, очевидно, не знав, що ніщо так не губить любов, як примус
Олександр Бєляєв “Продавець повітря”

Метод “бюджетного відкачування”.

Кожне підвищення тарифів призводить до зростання числа неплатників, честь з яких повинна отримувати соціальну допомогу, щоб не було соціального вибуху. Ці платежі йдуть з державного бюджету, який наповнюється шляхом підвищення податків на всіх українців. Підвищення податків завжди призводить до зростання цін на товари та послуги. Таким чином, завищені тарифи повторно перекладаються на всіх громадян: тих хто вже заплатив за себе, потім заплатив за сусіда в будинку, а тепер повинен заплатити за інших українців через зростання цін на товари вже втретє.

І все це робиться в інтересах монополістів.

Метод примусу.

Олігархи та депутати активно працюють над тим, щоб монополісти самостійно, своїм рішенням могли відключати квартири від ресурсів. Таким чином монополісти хочуть узаконити “приватизацію” державних функцій:

  1. судової – самі визнали провину споживача;
  2. виконавчої  – самі відключили споживача.

Крім цього, державну функцію з виконання рішень судів хочуть передати приватним колекторським компаніям і наділити їх функцією відключення від послуг без рішення суду.

Все робиться в інтересах монополістів.

Як завжди. Що робити?

Відповідно до Конституції:

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Українці ніколи не продавали свої надра, комунікації, електростанції та інше. Вся ця власність повинна бути повернута з незаконного володіння українцям в державну і комунальну власність. Проблема в тому, що в Україні під назвою державне або комунальне підприємство (юридична особа) ховається приватна компанія – монополіст, яка максимізує прибуток за всяку ціну. Тобто грабує українців. Конституційне державне і комунальне підприємства виробляє суспільне благо, а не прибуток. Про це в інших статтях докладніше.

… Але дерева змушені вмирати там, де вони народилися; все, що вони можуть зробити, – це пригнутися нижче під ударами вітру долі і чекати своєї долі. Не такий чоловік: він сам вибирає свій шлях і свою долю, залишає сонце, тепло і затишок і йде, покликаний прагненням до боротьби, в невідомі, негостинні країни, щоб перемогти природу або скласти свої кістки поруч з кволою, кострубатою березою на холодній землі …
Олександр Бєляєв “Продавець повітря”

 

 

ФОРУМ/ОТЗЫВЫ/КОММЕНТАРИИ

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.