Перетворення центру Києва в covid шпиталь – це успіх або провал медичної реформи в Україні? Або “Роби гроші, роби гроші – решта все дребебедень!”

Перетворення центру Києва в covid шпиталь – це успіх або провал медичної реформи в Україні? Або “Роби гроші, роби гроші – решта все дребебедень!”

Перетворення центру Києва в covid шпиталь – це успіх або провал медичної реформи в Україні? Або “Роби гроші, роби гроші – решта все дребебедень!”

У центрі Києва заступник міністра Ляшко планує відкрити “covid-шпиталь” в Палаці спорту. Це добре чи погано? Що призвело до такого рішення? Які будуть наслідки цього рішення? Чого чекати киянам.

Якщо Ви проти шпиталю в центрі Києва в Палаці спорту, телефонуйте на телефон гарячої лінії Кабміну України.

Для того, щоб зрозуміти суть цього рішення МОЗ потрібно трохи заглибитись в історію проблеми (реформ).
Медична реформа проходить тест на свою ефективність (успішність) і людиноцентричність.

Що будемо вважати успіхом реформи?

Відповідь на це питання залежить від того, яку мету ставили перед собою реформатори. Успіхом реформи може бути:

  1. або загальне здоров’я нації, тобто реалізація конституційного права громадян на охорону здоров’я
  2. або “роби гроші за всяку ціну“, тобто ринок, максимізації прибутку бізнесменів, які, Використовуючи свої зв’язки з державними чиновниками і чиновниками місцевого самоврядування, будують монополії і заробляють на штучно створеного попиті на медичну допомогу, дефіциті медикаментів і медичного обладнання.

Куди нас ведуть “реформатори”?

Зрозуміло – в ринок, зрозуміло – робити гроші, вони іншого не знають. Що ж це таке? Розглянемо, яке нас чекає майбутнє в медицині, а також витоки реформ, основні принципи реформ без пропаганди і обману.

«Куди ти ведеш нас? .. Зеленський, скажи! –
Володі в серцях закричали Укри, –
Хворієм ми сильно, все в чергах стоим;
Нам, певно, здоров’я вже не повернуть.
Ти збився навмисне з дороги мабуть;
Життя українців тобі не потрібни!

За мотивами К.Ф. Рилєєва

 

На поточний момент в Україні впроваджують медичну систему, прийняту в США. Згідно даних Bloomberg в США медична система найдорожча і неефективна серед розвинених країн.

Основні принципи медичної реформи, які ведуть нас у прірву.

Основними принципами медичної реформи, які впроваджувала Супрун і продовжують впроваджувати її послідовники: “ринок”, “гроші за пацієнтами”, “автономізація медичних установ”.

Принцип “Гроші йдуть за пацієнтом”

Суть принципу “Гроші йдуть за пацієнтом” – перетворення громадян у вічних пацієнтів, які формують грошови потіки, а далі ці поти сортується, щоб забезпечити максимізацію прибутку реформаторам і пов’язаними з ними приватним структурам:

  1. платоспроможний потік пацієнтів направляється в приватний сектор (важливо, щоб він був підконтрольний реформаторам і ніщеброди в нього не потрапляли);
  2. державна медицина скорочується шляхом направлення грошових потоків, державної власності та власності територіальних громад в приватні кишені реформаторів і пов’язаних з ними осіб.

Як ці задачі реалізуються? Чим більше пацієнтів, тим більше потік грошей і потік прибутку. Потрібно виділити з усього потоку тих, хто забезпечує платоспроможний попит і направити його в приватний сектор. З цієї формули випливають такі кроки в бік максимізації прибутку:

  • роби (формуй) потік пацієнтів;
  • обмежуй пропозицію в державних і комунальних медичних установах (обмежуй фінансування, закривай лікарні),
  • розширюй приватний сектор, створюй приватні монополії.

весь платоспроможний потік пацієнтів ваш, роби з ним що хочеш і ні в чому собі не відмовляй.

Принцип “ринок”.

Ринок – це економіка дефіциту. Ліберальні економісти стверджують, що ринкова ціна формується в процесі вирівнювання попиту та пропозиції. Таким чином, підвищений попит формує дефіцит на ринку і призводить до зростання цін на товар (послуги) або при незмінній ціні з’являються дефіцит у вигляді порожніх полиць (див. Хрест Маршалла, мікроекономіка). Те ж саме і в медицині.

Для того, щоб створити дефіцит в державній медицині, була проведена успішна спецоперація по скороченню пропозиції з боку державних і комунальних лікарень. Ця спецоперація почалася з рекламної компанії: “в лікарнях за багато ліжок, за які переплачують платники податків”. У пропаганді використовувалася стандартна схема гри на почуттях українців: “ми багато платимо ні за що!”. Які ж ми довірливі, так і падіння рівня освіти зіграло свою роль.

Успіх реклами. Приклад, в Олександрівській лікарні м.Києва (головна коронавірусна лікарня Києва) як раз встигли перед епідемією успішно завершити оптимізацію ліжкового фонду. У лікарні тільки в відділенні вірусології з 96 ліжок на початок епідемії залишилося 36, тобто були скорочені аж 65% ліжок в тому числі і персонал (лікарі та медсестри). Приблизно така ж доля чекала і відділення кардіології, неврології, урології і т.д.

Виявилося, що лікарів вигнати легко, ліжка скоротити ще простіше (викинути ліжка, а приміщення перепрофілювати або здати в оренду, або просто знести лікарню і побудувати хмарочос), а ось відновити працездатність системи вже майже за рік не можуть, не хочуть і не зможуть, так як немає плану відновлення медицини, тобто немає і бажання. Звичайно ліжко ще можна поставити, нову лікарню можна побудувати. А навіщо будувати? Хто в нових лікарнях буде працювати? Майже всіх професійних лікарів видавили працювати за кордон або в приватні лікарні. Новий професійний лікар це дуже дороге капіталовкладення суспільства, це тривалий, кропіткий труд. Процес підготовки молодого професіонала триває не менше 10-12 років, а якщо врахувати те, що загальний рівень освіти впав істотно (починаючи зі школи), то це призвело до падіння ефективності всієї освіти (середньої та вищої). Це означає, що кількість професійних лікарів у медичній системі постійно скорочується.

Супрун і її команда “реформаторів” дуже професійно привела Україну до початку епідемії – без лікарів, без койко місць, без лікарень, без системи охорони здоров’я …

Дефіцит готовий, пора “робити гроші”!

Як сформувати потік пацієнтів за державний рахунок.

Основний генератор – паніка, яка нагнітається усіма (хайп коштує дуже дорого, але і приносить нечуваний профіт):

  • ЗМІ (журналістами),
  • чиновниками,
  • так званими експертами,
  • владними розпорядженнями МОЗ,

крім реальних фахівців.

Коли вперше заговорили про “covid-фонді” мені стало зрозуміло, що всі гроші вкрадуть. Чому так однозначно? Дуже просто – створення нових койко місць (кожне ліжко місце завжди обслуговувала група лікарів і медсестер відповідного профілю і рівня підготовки) створювати ніхто не буде, так як для цього потрібно хоча б мати бажання піклуватися про здоров’я нації, а не бажання “робити гроші, робити гроші – решта все дребебедень!”. Крім бажання потрібен час. Часовий лаг між початком вирішення проблеми і позитивним результатом приблизно 10-12 років ( я про це писав раніше).Лікаря вигнати працювати за кордон легко, а нового виховати і навчити дуже дорого і довго. Різко зрослий попит задовольнить залишившися лікарі фізично не можуть (вони люди, а не роботи), так і гідно оплачувати їх професійну працю ніхто не збирається.

Яка доля ковід-фонду? Ми вже знаємо. Витратили на все що завгодно: дороги, поліцію і т.д. крім прямого призначення – на лікування людей.

Страх підвищує попит і прибутковість бізнесу.

Для залякування громадян, в європі і америці дуже популярно відкривати “covid- шпиталі” в найбільш відвідуваних (публічних) місцях (палаци спорту, стадіони).

наприклад:

Вам вже страшно?

Covid- шпиталі – центри перехресного інфікування.

 

Створюючи центри на стадіонах, в конференц-центрах, виставкових центрах і т.д., які не пристосовані під інфекційні лікарні (в них немає очищення повітря, автономних санвузлів, нормального харчування, умов для роботи і відпочинку персоналу)
+
Створюючи місця для госпіталізації людей з різними гострими респіраторними захворюваннями, в тому числі різними вірусними захворюваннями
=
Отримуємо перехресне інфікування, яке призводить до ще більшого погіршення здоров’я хворих.


Ринок сформований, клієнт пішов, тепер потрібна схема “гроші за пацієнтом”.

Якби Українці добре пам’ятали шкільну програму, то вони б зрозуміли злочинну суть цієї формули.

Розглянемо лише два крайніх випадку формули “гроші за пацієнтами“:

  1. перший крайній випадок – всі здорові, пацієнтів немає. Якщо немає пацієнтів, то немає і фінансування, значить скорочуються койко місця, персонал звільняють, лікарні закривають. Це і зробили “реформатори”. Процес скорочення ліжко місць і лікарів реформатори назвали оптимізацією медичних установ. Ми пам’ятаємо доповіді Супрун, про надмірний ліжковий фонд, відповідно надмірну кількості лікарів і медсестер. Мовляв, марнотратно тримати зайві ліжка і зайвих лікарів.
    До Скорочувалися! Скільки ще через ці “реформаторів” загине українців?
  2. другий крайній випадок – всі хворі, епідемія. Але Супрун і “реформатори” вже оптимізували (скоротили) койко місця, лікарів, медсестер, лікарні. Потік хворих збільшується і перевищує можливості оптимізованої (скороченої) медицини. Пандемія – джекпот, який створює дефіцит і дозволяє добре заробити. Це час “великої жниви”, коли бізнес стриже свою отару на будь-які суми і в будь-якій кількості.

Ціни на препарати, маски і т.д. стримко зростає. Вартість лікування зростає. Пам’ятайте, як нам розповідали про “соціальну відповідальність” бізнесу. Це вона і є – “роби гроші”.

Грошей в бюджеті обмежена кількість, на всіх не вистачає. Як відсіяти “непотрібних” ( “зайвих”) українців? Що потрібно для цього зробити? Відповідь проста. Вчинити по ринковому – підвищувати планку (умови) госпіталізації, відсіювати (позбавляти медичної допомоги) зайвих “непотрібних” громадян. А в країнах, які провели у себе подібні реформи, приймаються закони “про право лікарень відмовити пацієнтові в допомоги. Українські “реформатори” самі закони не пишуть, вони їх беруть у сусідів, тому цей закон, я впевнений, в Україні буде прийнятий дуже скоро. Ми дуже швидко наближаємося до межі, коли українці масово будуть помирати вдома, не дочекавшись реформованої медичної допомоги.

Принцип “автономізація медичних установ”.

Цей принцип реформи ще крутіше. Всі комунальні та державні лікарні  фактично стали приватними (не дивіться на назву, читайте статут, там все написано). Лікарні перетворилися з центрів відновлення здоров’я в центри максимізації прибутку.

Чим відрізняється приватна лікарня від справжньої комунальної та державної лікарні?

Комунальна (державна) лікарня фінансується з бюджету. Лікар не повинен заробляти гроші на зарплату, на утримання адміністративного персоналу, на опалення, воду, на ремонт будівлі і т.д., тому його мотивація – вилікувати пацієнта, щоб він менше звертався за допомогою.

Приватна лікарня на свій страх і ризик веде господарську діяльність. Тобто мета лікарні не наше здоров’я, а заробити грошей. Лікар повинен заробити гроші для себе, для лікарні і для власника лікарні, тому у нього мотивація – лікувати поки є гроші у пацієнта або не лікувати якщо грошей немає.

Одна з причин збільшення смертності в Україні.

У Міжнародній статистичній класифікація хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям (МКБ-11), відображаються умови людського існування від народження до смерті: в ній представлені кодові позначення кожної травми або хвороби, з якою ми стикаємося протягом життя, і кожної причини, яка може призвести до нашої смерті.

На поточний момент в МКБ-11 внесено близько 55 000 захворювань.

На поточний момент якість медичної допомоги по всіх хвороб (нозологіям) погіршили, а тільки по одній поліпшили.

Смертність у нас пов’язана з тим, то люди вмирають, в першу чергу, від супутніх захворювань, від того, що у них накопичилося за попередні роки лікувалося превентивно, а зараз ні.

Чи потрібен “covid-госпіталь” в Палаці спорту?

Палац спорту не пристосований для роботи шпиталю. Створити прийнятні умови лікування не вдалося ні в одній країні. Центр міста – місце підвищеної активності жителів. Наявність госпіталю може призвести до швидкого і масового зараження великої кількості людей. Лікарі та обслуговуючий персонал постійно знаходяться в контакті з зараженими. Ризик заразитися у лікарів завжди великий, а в центрі міста збільшується ризик швидкого поширення під час поїздок на роботу і назад з використанням найзавантаженішого міського транспорту і т.д.

Під Києвом є достатня кількість санаторіїв з нормальними умовами лікування, харчуванням, автономними очисними спорудами, нормальними умовами для роботи і відпочинку персоналу.

Якщо Ви проти шпиталю в центрі Києва в Палаці спорту, телефонуйте на телефон гарячої лінії Кабміну України.

ФОРУМ/ОТЗЫВЫ/КОММЕНТАРИИ

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.