Вибух будинку в Києві. Це початок? Що далі?

Україна увійшла в смугу перманентних (постійних, безперервних) техногенних катастроф. Я б додав – рукотворних катастроф, заздалегідь спланованих, мета яких одна – прибуток, гроші, приватне і групове збагачення (олігархів, чиновників, членів партій та їх представників – партійних депутатів). Далі буде гірше. Причини мені бачаться в проведенні реформа, які спрямовані на розчленування систем: ЖКГ, енергетики, газу і т.д. з метою збільшення прибутковості “потрібних” (своїх) осіб. В результаті погоні за прибутком система ЖКГ (енергетики, гази і т. д.) втрачає свій головний синергетичний ефект – забезпечення безпеки життя жителів територіальних громад.

У статті “Провал реформи ЖКГ. Хто винен” я вже почав аналіз причин навмисного розвалу системи ЖКГ. Не минуло й року з моменту трагедії в Дрогобичі, де під завалами зруйнованого будинку загинули шестеро жителів. Якщо хтось думає, що ця трагедія нікого не навчила, то він глибоко помиляється. У процесі ліквідації наслідків трагедії:

1. вироблена система відмивання (вимивання) бюджетних грошей при ліквідації наслідків трагедії;
2. відпрацьовані варіанти відбілювання винних у трагедії;
3. управляється і координується робота ЗМІ по навіюванню громадянам думки, що за вбивство людей ніхто не відповідатиме і з цим нічого не можна вдіяти;
4. використовується піар при роздачі бюджетних грошей, особливо ефективний напередодні виборів.

Протягом останніх років ЗМІ цілеспрямовано привчають нас до смертей і трагедій, до думки, що трагедія це не горе, а інфопривід на екрані телевізора, в інтернеті і не більше. Наші душі стали черстві і перетворюватися в камінь. Ми перестали щиро співчувати чужому горю, зате активно висловлюємо свою думку в соціальних мережах. Все це відбувається за планом. Все геніальне просто.

І ось чергова трагедія тепер прийшла в наш будинок в Києві по вул. Соломії Крушельницької, 1/5. Загинули люди, сім’ї залишилися без даху над головою. Останні події показують, що схема з вимивання і відмивання грошей, піару, захоплення землі і т.д. пройшла перевірку на відмінно. Схема прибуткова і ефективна. Кияни, ми і наші будинки стали мішенями в гонці за прибутком (прибутком) чиновниками і депутатами різного рівня.

Викладаю суть схеми. Компанія Київгаз поступово виводиться з власності територіальної громади і передається в приватні руки. Замість того, щоб вести публічну діяльність (створювати суспільне благо у вигляді гарантованих, якісних послуг із забезпечення жителів Києва газом, забезпечувати безпеку життя громадян), компанія Київгаз перетворена в приватну компанію, яка вирішує тільки одну задачу – максимізація прибутку в офшорі для своїх господарів.

Компанію не цікавить життя, здоров’я і безпеку жителів. Будучи комерційна, вона веде бізнес на “свій страх і ризик”. Що таке підміна публічної діяльності (створення блага, що забезпечує життя, здоров’я, безпеку жителів) на таку діяльність ми вже чітко бачимо:

1. трагедія вже забрала п’ять життів;
2. знищений будинок, завдано матеріальну та моральну шкоду десяткам мешканцям будинку і сусідніх будинків;
3. врятовані при обвалі будинку мешканці ризикують залишитися без даху над головою (можуть стати бомжами);
4. витрачаються фінансові та матеріальні кошти на усунення наслідків трагедії;
5. виплачується матеріальна допомога з державного та місцевого бюджетів постраждалим і т.д.

Потрібно зрозуміти, як сталася трагедія пов’язана з максимізацією прибутку в офшорі:

1. має місце підміна понять: існуюча система газопостачання, утримання газотранспортної системи, забезпечення життя, здоров’я, безпеки людей, надання якісних послуг змінюється на так звані ринкові відносини – на надання вузького кола послуг (а не гарантованого утримання газотранспортної системи), підписання договорів з сумнівними постачальниками послуг в будинку. Фірми сумнівного походження і без гарантій якості, але які мають зв’язки з чиновниками і депутатами;
2. спостерігається підвищення тарифів для збільшення прибутковості компаній;
3. скорочення витрат: на персонал, на обладнання, професійну підготовку співробітників.

Це призводить до падіння якості, а так само до того, що немає конкретної особи, відповідальної за функціонування системи газопостачання взагалі і трагедії зокрема (крім призначеного владою “цапа відбувайло”).

Вина в трагедії безумовно лежить на пожадливому керівництві Києва і горе-реформаторів (різні офіси реформ). Це вони створили фікцію “ринок газу“. Метою махінації “ринок газу” було розчленовування єдиної, надійної системи газозабезпечення жителів на масу різних постачальників, що призвело до підвищення тарифів, скорочення персоналу цих компаній, падіння компетенції співробітників, а також до розмивання відповідальність за якість робіт (повна безвідповідальність !!!). Дана схем відома. В економічній науці вона називається “приватизація прибутку і націоналізація збитків” це коли державні чиновники і чиновники місцевого самоврядування передають в потрібні “ефективні” приватні руки всю публічну власність, яка генерує прибуток НЕ громаді, а в офшор – це називається приватизацією, а все що генерує збитки перекладають на державний і місцеві бюджети шляхом збільшення тарифів і податків, введення і збільшення державної підтримки приватного бізнесу. Таким чином у нас (громадян, територіальних громад) забрали власність: надра, комунікації, підприємства і віддали їх без нашої волі на розграбування потрібним людям ( “приватизувати прибуток”). Як виглядає в даному випадку “націоналізація збитків”? Так: загинули люди, жителям будинку завдано матеріальних збитків. Це тільки частина збитків. Маса чиновників піаряться на трагедії і … .. традиційно роздають бюджетні (наші) гроші потерпілим. Пам’ятаєте казку, в якій “битий небитого везе”? За злочинну недбалість непрофесіоналів і безвідповідальність чиновників матеріальне тягар несуть громадяни міста (України), а чиновники отримують прибуток в офшорі. У нас забрали нашу власність, крадуть з бюджету гроші, люди гинуть від злочинної недбалості і непрофесіоналізму, зазнають збитків, а чиновники за рахунок знищення охорони здоров’я, освіти (соціальної інфраструктури) роздають компенсації потерпілим. В цей же час чиновники скорочують лікарні (передають “потрібним” особам у приватну власність), а ті що залишилися не забезпечують медикаментами, інструментами, витратними матеріалами.

Дана схема відкрила “скриню Пандори”. Тепер всі кияни можуть опинитися в небезпеці. Ніхто не несе відповідальності за те, що трапилося. Тепер ніхто не застрахований від руйнування свого будинку, що дає:

1. можливість зацікавленим особам від влади очистити майданчик під забудову нового будинку;
2. чиновники і депутати попіаритися на трагедії;
3. відмити бюджетні гроші на рятувальних операціях і на допомогу постраждалим;
4. продати за потрібне людям лікарні, землю і т.д., нібито для допомоги постраждалим.

Все в шоколаді, крім киян (українців).

Тепер без жодного ризику відповідальності і покарання можна зруйнувати будь-який будинок (особливо в центрі), “розпиляти” бюджет на соціальну допомогу постраждалим, а на місці зруйнованого будинку звести черговий хмарочос і покласти круглу суму на рахунок в офшор.

Причина подібних трагедій одна – відсутність в Києві, як і в усій Україні, територіальних громад та створених ними місцевого самоврядування. Як відомо, однією з основних функцій місцевого самоврядування є утримання будинків, споруд та комунікацій на території адміністративно-територіальної одиниці (місто, село, селище). Для забезпечення цієї функції громади мають конституційну матеріальну основу у вигляді комунікацій (в даному випадку газових), підприємства по обслуговуванню комунікацій і підготовлений персонал. Причина трагедії – переклад з публічної (в даному випадку комунальної) в приватну власність нашої газотранспортної системи. Це призвело до втрати економічної незалежності київської громади, втрати безпеки, зростання кількості трагедій.

Територіальна громада Києва та інших міст, сіл, селищ від самого початку це про добро, про життя, здоров’я, процвітання, безпеку жителів. Це не про гроші, не про забудову парків, скверів, прибудинкової території, берегової лінії, “ефективних власників”, які чомусь виявляються президентами і їх родичами – співучасниками, це не про ОЗГ (організоване злочинне угруповання) партії (підставте будь-яку назву) і їх співучасників злочинів – депутатів усіх рівнів, це не про діджіталізацію і т.д, а про добро, про те як зробити життя людей кращим, гарантувати безпеку, не допустити і запобігти такі жахливі катастрофи.